Юридичний порадник надає роз’яснення про те, за яких умов особу, яка формально є членом сім’ї, можна вважати такою, що не належить до складу такої сім’ї. Джерело

Про допомогу 

Відповідно до абз. 13 п. 3 Порядку надання допомоги на проживання ВПО до складу сім’ї уповноваженої особи не включається, в тому числі:

• особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України.

Отже, навіть якщо особа формально є членом сім’ї (наприклад, офіційним чоловіком), за умови документального підтвердження того, що люди спільно не проживають та не пов’язані спільним побутом, може не враховуватись до складу такої сім’ї.

Документи, якими можна підтвердити факт спільного непроживання

1. Рішення суду про встановлення режиму окремого проживання подружжя (ст. 119 Сімейного кодексу України)
   Недолік: судовий процес – це справа не одного дня, та деколи й не одного місяця, а коли стоїть питання спливу строку на подання заяви на продовження виплат – то й поготів.
2. Акт встановлення факту непроживання – найбільш популярний варіант
   Він же “акт про обстеження на факт непроживання”, “акт про непроживання”.
   Може видаватися ОСББ, ЖЕКом, органами місцевої влади (наприклад, сільською чи селищною радою).
   Недолік: на сьогодні все частіше  органи соціального захисту відмовляють у прийнятті такого акта на підтвердження факту непроживання. У цьому випадку рекомандується отримати письмову відмову і звертатися за оскарженням відмови до Нацсоцсервісної служби або до суду.
3. Інші докази. Такими можуть бути інформація з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, в якій відображено, що, наприклад, чоловік зареєстрований як ВПО в іншій громаді, договір оренди житла в іншому місті, довідка з роботи з іншого населеного пункту, інформація про те, що особа проживає за кордоном і є документи, які це підтверджують (наприклад, документ про надання статусу тимчасового захисту чи про консульський облік тощо).
   Недолік: для отримання окремих документів від іншої сторони потрібна комунікація, але, на жаль, не завжди кожен навіть знає де знаходиться другий з подружжя. Окрім того, оскільки не передбачено ні конкретного переліку документів для продовження виплати допомоги, ні тим більше чіткого переліку документів, які можуть підтвердити спільне непроживання, немає гарантії, що уповноважений орган однозначне прийме такий доказ до уваги, а не доведеться йти шляхом оскарження відмови.
4. Розлучення.  Проте важливо розуміти наступне: як і встановлення режиму окремого проживання подружжя – це тривала процедура, а для підтвердження права на продовження виплат ВПО потрібне оперативне рішення.
   Недолік: Сам факт звернення до суду не є таким, що підтверджує факт непроживання однією сімʼєю. Лише рішення про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, буде належним доказом, тобто простого звернення до суду із заявою про розірвання шлюбу не достатньо.

Важливо подавати саме ті документи, які Ви можете отримати. Письмову відмову за потреби можна оскаржити як в адміністративному, так і в судовому порядку. 

Наш телеграм канал